ПОЛІТНЕПОТРІБ-2012

Цікавий прочитає.
Розумний зрозуміє.
Мудрий зробить висновки.

ПОЛІТНЕПОТРІБ-2012.

або народний прогноз на чергові парламентські перегони.

ЧАСТИНА ПЕРША (загальнодоступна)

Панове можновладці вкупі з опозиціонерами. Ви таки вже геть допанувалися! Аж до того, що на чергових виборчих перегонах матимете вкрай несподіваний результат. Неочікуваний, небажаний: та при тому стовідсотково вами заслужений. А саме: ось такий.

Не страшно вам з ним ознайомитись? — Ну то читайте далі, де ми віщуємо й прогнозуємо. До речі, сумнівів щодо наведених нами цифр — не маємо жодних. І, як зараз модно писати: «можлива похибка буде в межах виключно здорового глузду».

Отож, всі долучені до змагань — як призові парламентські жеребці, так і вбогі напівмаргинальні клячі — восени 2012 року набирають:

ПАРТІЯ РЕГІОНІВ — 25% голосів.

Спитаєте: а де ще десять відсотків? А там, де й наші з вами сподівання. На покращення життя вже сьогодні — яке дедалі більше схоже на всезагальне зубожіння вже завтра.

Там, де коштовний годинничок пані Ганни: «Нація не розуміє? — Тоді то є проблема нації».

Там, де сумнівна дотепність п. Азарова (викладена на його безсумнівному суржику): «Нє трєба скиглить!» Це як ситий до голодного: «А не треба голодувати!»..

Або інакше: втрачені (порівняно з попередніми виборами) відсотки саме там, де й мають бути — завдяки настільки ж послідовним, наскільки й безоглядним крокам партії влади.

Спитаєте: а тоді ж звідки 25%?

З двох джерел. Перше з них — відсутність альтернативи. Принаймні для Сходу й Півдня України. Пам ятаєте класика: «один полицмейстер — человек. Хотя и тот скотина…»?

Ну не за Вітренко ж, справді, їм усім голосувати, не за Богословську ж? Отож. На безриб ї харчами не перебирають…

Друге джерело: славнозвісний адмінресурс. «Важливо не як проголосують — а як порахують голоси». Крапка.

Наразі щиро привітаємо ПР як партію-лідера перегонів. А вітальна телеграма звучатиме так: «могло би бути й гірше».

БЛОК Ю.ТИМОШЕНКО (чи зараз вже буде доречніше казати ТЮРЕМНИЙ БЛОК?) — набирає аж 10%.

«Ще не вмерла Україна, та вже коло того…»

Маємо грунтовну руйнацію чималого рейтингу, який ще вчора здавався непохитним. Чому?

Якщо по-простому: загралися-бо, сердешні…Забувши, що люди бачать і чують все — і Юліні відчайні істерики після програшу Януковичу; і масову панічну втечу «вірних бютівців» під крило Регіонів. І «велику вісімку» осудних кримінальних міністрів. І «пташенят гнізда лозинського», всіляких садо-мазо-педофілів та інших губошльопів. І нездатність підняти людей на протести.

І, врешті, повну безпорадність перед карним катком залізної п яти ПР.

Інакше: повна поразка на політ олімпі — потягла за собою й поразку в електоральному полі. Що тут зробиш? — ми любим успішних, і зневажаєм слабких та зрадливих.

А особисто Юлії Володимирівні — наші співчуття. І порада згуртувати круг себе людей, які якщо й не симпатичні народу — то хоча б йому не огидні…

НАША УКРАЇНА: 1%

Мертві бджоли не гудуть.

І меду не дають. І земля їм пухом…

СВОБОДА: 5%

Фашисти, що пройшли в парламент — це вже конформісти. З чим і вітаємо вчорашніх маргіналів, а нині — тріумфаторів на виборах.

Вони вчасно підхопили прапор, що випав з рук БЮТу: на чому, власне, й отримали свої дивіденди. Пану Тягнибоку — наші окремі поздоровлення (щоправда, подейкують, що для Регіонів він вже давно «приручений» — ну та то вже зовсім інша казка…)

ФРОНТОВИК АРСЕНІЙ: 5%

Безсумнівний вибір всіх, хто навіть зараз у всьому сумнівається.

Себто: рішучі побачили в ньому «залізного вояка в хакі». Стримані — спокійного мальчика-колокольчика. Радикали — людину в окулярах «а-ля Лаврентій Павлович». Обивателі — такого собі «ботаніка», близького й рідного. Словом, кожен бачить щось своє, саме йому потрібне.

У цьому й є феномен Арсенія: адже власне СВОГО, індивідуального політичного обличчя він так і не напрацював.

Що в майбутньому неодмінно дасться взнаки. Але ж сьогодні Сєня — якщо й не на коні, то на цілком справному робочому віслючку. Парламентському віслючку! З чим йому й наш народний привіт.

ТИГИПКО — 2,5% голосів

«Сильна Україна» — сильно й втратить.

Коротка анатомія поразки: саме своїх учорашніх виборців (дрібний та середній бізнес, топ-менеджмент) Сергій Володимирович так завзято (і особисто!) взяв та й передушив новим податковим кодексом. А новими тарифами — нажахав назавжди тих простих людей, хто поки що уважно до нього придивлявся. Одним словом, зробив все можливе, щоб унеможливити райдужне політичне майбуття власної партії. «Я тебе породив — я тебе й вб ю!»

І тут вже й спокусливий образ «українського мачо» не допоміг. Не до того сьогодні людям.

Так що: начувайтеся, пане Тигипку. І на майбутнє: вдруге привернути до себе нашу, пересічних виборців, прихильність — це вам на Україні зась. Аріведерчі!

КОМУ, КОМУ, КОМУНІСТІВ? 5% голосів.

І не солодко, й не гірко. На шкоду було: дурний шлюб Симоненка — «з молодою, як із ягідкою», відверто осудний електоратом поважного віку; безглузді й брудні чвари з Грачем та ін.

На користь: масове зубожіння виборців.

Наразі — відтягли голосів від Регіонів, втративши трохи своїх власних. Ненадовго, зазначимо: але ж «дорога ложка до парламентського обіду…»

Словом: слава КПСС! Амінь!

ЛИТВИНУ (0,5%) — нашу квіточку на труну. Збитий льотчик! І більше не літатиме ніколи.

(зауважим: головною недоречністю було якесь непритомне мовчання по справі Гонгадзе. Ну скажи: «так, убив я цього розпусника й подонка!» Або ж скажи: «ні, не чіпав я цю святу людину!» Хіба ж важко було бодай щось сказати? — Натомість мовчанка…) Ну і її нищівний результат. І не шукайте інших причин, Володимир Михайлович: це я, народ вам кажу!

СОЦІАЛІСТИ (0,5%) — «все тихше і тихше партійний малиновий дзвін…»

Або згубний відгомін резонансної зради сердеги Мороза: «единожды предав…».

Та й погрілись під сонцем правлячої Коаліції теж собі не на користь. Словом, за що боролись — на те й напоролись.

ДРІБНЕНЬКІ ТА БЛАГЕНЬКІ: ПО ВІДСОТКУ НА ПУЧОК…

Доля інших партій вкрай незавидна. Вони як ті вічні наречені: усе їх сватають, та все заміж не беруть.

Демократи, ліберали, рухи та всілякі інші непрухи…Вітренки, Богословські, Бродські…

«Страшно далеки они от народа».

І геть народу непотрібні!

7% голосів на десяток повноцінних партій: і за це іще нехай дякують, бо вже завтра й стільки не матимуть.

Причина (вона ж вирок): тотальна НЕВІРА народу у можливості «дрібнотравчатих» зробити чи змінити бодай щось.

А як я не вірю — для чого ж голосуватиму?

І жодними красивими Програмами мене, народ, на це не спокусити…

(Висновки, підсумки — та мої, народні чаяння щодо можливих НОВИХ партій, які мені були би потрібні — читайте у ДРУГІЙ ЧАСТИНІ нашої публікації).