Напрямок:

БРЕНД — ПЛІДНЕ ДОЗВІЛЛЯ, ПРИЄМНОЩІ, ГУМОР.

Сюжет:

«ДЕСАНТ»: СИЛЬНЕ ПИВО — БЕЗ ВАРІАНТІВ!..

Купе поїзда, плацкарта. Біля вікна, на боковій полиці, за столиком сидить наш герой. Він являє собою чоловіка добре за сорок, міцної статури — «кров з молоком» — і підкреслено мужнього вигляду.

Задумливо дивиться у вікно (пригадує щось своє), всміхається спогадам.

Потім зводить брови (мовляв — «пора»), чуємо звук відкоркованої пляшки.

АУДІОРЯД: «Подорожуючи, ми обираємо маршрут та вид транспорту».

Зробивши добрий ковток, чоловік отирає пивну піну з вусів, і глянувши в бік с усідньої плацкарти, бачить там когось — і відверто зацікавлюється.

Чоловік починає кокетувати: спершу призивно підморгує.

В кадрі — молодий чоловік, якому, схоже, й адресована увага головного героя. Він тендітний, дуже доглянутий, дещо жіночного вигляду, вдягнутий в акуратний костюмчик (загалом легко може виявитись особою певної орієнтації). Він несміливо всміхається у відповідь.

АУДІОРЯД: «Ех, якби ще могли обирати супутників — мандрувати стало би значно цікавіше…»

Чоловік, вітаючи об'єкт своєї зацікавленості, підіймає пляшку з пивом.

АУДІОРЯД: «Який простір отримали б наші відверті бажання!»

Парубчина прихорошується, скидає з рукава удавану смітинку — і у відповідь вітально здіймає пляшечку молока.

АУДІОРЯД: «І які крила — наші приховані надії…»

Наш герой робить черговий ковток і, чарівно посміхнувшись, жестом запрошує своє уподобання за власний столик.

Повіривши, сповнений радісних сподівань, юнак встає і подається назустріч.

АУДІОРЯД: «І просте знайомство могло б вирости у щось значно глибше…»

Чоловік відводить погляд дещо в сторону (розуміємо, що весь час він дивився «повз» юнака, далі по вагону) — і очі лізуть йому на лоба.

Він грізно зводить брови і пальцем заперечливо похитує: мовляв, «тільки не ти».

Повз юнака проходить жінка (молода, гарна і приязна) — розуміємо, що саме до неї була звернута вся увага головного героя —

і сідає поруч нього.

АУДІОРЯД: «…якби нас обирали ті, кого обираємо ми…»

Вкрай розчароване обличчя юнака.

Герой і жінка склали вже столик і сидять поряд, рука чоловіка обіймає її за плечі, вона шепоче йому на вухо щось приємне. Він, усміхаючись, підіймає пляшку «Десанту».

АУДІОРЯД: «Сильне пиво для сильних вражень: «Десант!»

Чоловік знову заперечливо похитує пальцем (чи то хлопцю, чи то на адресу двозначної ситуації, що була виникла).

…

АУДІОРЯД: «БЕЗ ВАРІАНТІВ!»

(Розуміємо, що фраза звучить і про нормальну, чоловічу орієнтацію героя, і про те , що без варіантів — саме «Десант», що альтернативи йому — немає…).

Кінець